Як навчати дитину бути ввічливою

 Виховання ввічливості в дитини – досить складний процес. Психологи та педагоги тут одностайні: єдиний дієвий підхід – «модельний», тобто такий, що спирається на модель поведінки дорослих, зокрема батьків і педагогів. Варто уважно контролювати ситуації, в яких, за нормами ввічливості, варто проявити вдячність. Якщо в дитини не зразу, або не завжди виходить подякувати, не варто при сторонніх виявляти неповагу до самої дитини, смикаючи її за руку й вимагати сказати «дякую». Ліпше скористатися формою доброзичливої підказки.

Дитині важко пояснити, що є різні рівні вдячності, адекватні тій чи іншій ситуації. Інакше кажучи, треба знати, за що дякувати і як саме. Позаяк є небезпека виростити дитину, яка має низьку самооцінку, невпевнена в собі.

Варто пам’ятати, що за словами фахівців, діти починають дякувати свідомо лише у 6-7 років. До цього потрібно лише занурювати дитину у відчуття вдячності, ознайомлювати з «правилами». І головне – завжди дякувати дитині за її добрі вчинки.